Стратегії роботи зі школярами з ООП: ідеї та поради від професіоналів

Підлітки з особливими освітніми потребами: стратегії навчання, виховання та розвитку

Переважна більшість підлітків із ООП мають порушення здатності до встановлення контактів, тож перехід із початкової до середньої школи потребує особливої уваги педагогів і батьків. Як зробити цей процес максимально комфортним? Під час свого виступу Олена Казачінер, доктор педагогічних наук, доцент кафедри здоров'я людини, реабілітології та спеціальної психології Харківського національного педагогічного університету, порадила заздалегідь розпочинати підготовку до навчання у 5 класі. Навесні перед закінченням початкової школи батькам дитини з ООП потрібно звернутися до ІРЦ для проходження комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та отримання висновку. У закладі освіти слід провести психологічну діагностику готовності до навчання у середній школі, спостерігати за дитиною на уроках та під час позаурочних заходів, збирати інформацію про особливості розвитку та освітні потреби дитини. А перед початком нового навчального року спікерка порекомендувала закладам освіти: 

1.                     Організувати зустріч батьків із класним керівником і педагогами, які працюватимуть у середній школі, та фахівцями (практичним психологом, соціальним педагогом і медичною сестрою закладу освіти).

2.                     Провести попередню бесіду з дитиною щодо змін, які її очікують у середній школі. 

3.                     Сформувати команду психолого-педагогічного супроводу для кожної
дитини з ООП, розробити її індивідуальну освітню траєкторію, скласти індивідуальний навчальний план та індивідуальну програму розвитку дитини.

Бажаєте дізнатися більше про напрями психолого-педагогічного супроводу підлітків із ООП? Перегляньте виступ!  

Можливості мережі для роботи з дітьми з ООП

У вузькому розумінні інклюзія – це залучення дітей із особливими освітніми потребами до відвідування закладів загальної середньої освіти за місцем проживання. У ширшому розумінні – це позитивне ставлення до розмаїття учнів, врахування їхніх відмінностей та створення умов для забезпечення права на освіту кожного школяра. Як налагодити ефективну взаємодію зі школярами під час дистанційного навчання? Любов Цукор, головна редакторка та авторка статей журналу освітнього проекту «На Урок», радить гнучко планування освітній процес та включати до онлай-уроку такі елементи:

·  відео на 7–10 хвилин;

·  стислий виклад теорії;

·  завдання для самопідготовки в текстовому форматі та тестові запитання;

·  наявність субтитрів, можливість регулювання гучності, темпу мовлення та темпу сприймання інформації учнем; 

·  наочність, що демонструє дії та явища, про які йдеться у темі уроку (картини, малюнки чи їхні серії, таблиці, схеми, ментальні карти, уривки з документальних чи науково-популярних фільмів і передач тощо). Але візуальні елементи мають відповідати основному змісту та підкріплювати його, а не відволікати чи переобтяжувати текст.

Аби організувати продуктивну командну роботу школярів, спікерка порадила використовувати універсальні сервіси:

·  Canva. Це справжній осередок творчості у світі! За допомогою цього сервісу можна дуже швидко створити презентації, онлайн-листівки та макети з неповторним дизайном. 

·  Trello. Зручний та простий у використанні сервіс дозволяє налагодити чіткий розподіл обов’язків і візуалізувати важливі аспекти взаємодії з дітьми (планування і терміни виконання роботи, обмін ідеями та корисними посиланнями, контроль).

·  Освітній проєкт «На Урок». Наша платформа пропонує багато можливостей для організації якісного навчання. Ви можете знайти багато корисних матеріалів у Журналі, дізнатися про корисний досвід колег у Бібліотеці, перевірити знання учнів за допомогою онлайн-тестування. А ще підвищити професійну майстерність у будь-який зручний для вас час!  

Як знизити рівень тривоги і заспокоїти учнів із ООП

У чому різниця між тривогою та страхом? Євгенія Груленко, магістр корекційної освіти, спеціаліст DIR Floortime базового рівня вважає, що страх – це реакція на події, що відбуваються прямо зараз. А тривога стосується подій у минулому чи майбутньому, які ми переносимо на теперішній момент. Аби впоратися з такими емоціями, спікерка запропонувала дотримуватись буденних ритуалів (режим дня, час на каву, фізичні вправи) та використовувати прості техніки самозаспокоєння, зокрема: 

·  зона впливу;

·  сканування тіла;

·  контроль дихання;

·  гарячі долоні;

·  масаж пальців.

Заспокоїти учнів допоможуть техніка Кульбаба, техніка Метелик та  Великі чоботи. Під час роботи зі школярами з ООП слід враховувати сенсорний профіль та способи самозаспокоєння й застосовувати індивідуальний підхід.

Особливості підготовки вчителя до роботи з дітками ООП в інклюзивному класі в умовах війни

Учитель-дефектолог – спеціаліст, який безпосередньо працює з дітьми  з ООП і вивчає особливості та закономірності тих чи інших відхилень. Тетяна Цюрмаста, методист Комунального закладу «Черкаська спеціальна школа Черкаської обласної ради» вважає, що фахівець у галузі дефектології має стати кращим другом і порадником для особливих діток та їхніх батьків. Вчитель, який працює з дітьми цієї категорії, має володіти найрізноманітнішими навичками, але насамперед має бути особистістю, мати внутрішній стержень. А найголовнішими його рисами має бути любов до дітей та здатність бути з ними на рівних. Адже сприймання дітей на одному рівні з собою дозволяє навчитися від них не менше, ніж вони навчаться від вас. Пріоритетними напрямами у роботі вчителя з дітьми з ООП є:

·  всебічний розвиток кожного особливого школяра та вдосконалення спеціального освітнього процесу;

·  реалізація принципів індивідуалізації, особистісної орієнтованості, доступності у навчанні, проблемності зв’язку з життям, раціонального використання часу;

·  прищеплення любові до навчання, бажання вчитися, бути в постійному пошуку;

·  зміцнення та поглиблення знань, розширення кругозору, виховання естетичних смаків;

·  стимулювання інтересів учнів до певних проблем, практичного застосування надбаних знань;

·  розвиток навичок колективної та індивідуальної роботи;

·  формування вміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі тощо. 

Організація інклюзивної арт-майстерні для профорієнтаційної роботи з підлітками з ООП

Наразі існує проблема впровадження інклюзивного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти й подальше працевлаштування осіб із інвалідністю. Тож багатьох батьків підлітків із ООП неабияк хвилює питання розвитку спеціальних навичок дітей, які стануть у пригоді у майбутній професійній діяльності. Саме про створення адаптованого середовища для розвитку здібностей школярів говорила під час свого виступу Наталія Івашура, викладач Кафедри корекційної освіти та спеціальної психології КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» та засновник ГО «Особлива майстерня-Мистецтво для аутизму». Основними напрямами роботи Арт-Майстерні є:

·  організація культурно-освітніх заходів;

·  включення підлітків із ООП у культурне життя міста;

·  проведення різних мистецьких, культурних подій і акцій;

·  виявлення, розвиток творчих здібностей і вдосконалення професійної майстерності; 

·  робота з батьками (правовий та психолого-педагогічний супровід). 

Завдяки спеціально розробленій навчальній програмі підлітки формують вміння самостійно виконувати необхідні технологічні операцій із використанням спеціального обладнання та матеріалів із дотриманням техніки безпеки. А ще середовище інклюзивної арт-майстерні створює сприятливі умови для: 

·  опанування занадто великої сенсорної стимуляції;

·  розуміння невербальної комунікації, соціальних норм і соціальних сигналів;

·  розвитку вміння вирішувати конфлікти та захищати свої інтереси;

·  управління стресом і тривогою у соціальних ситуаціях.

З української інклюзії - до Європи

Війна на території нашої держави призвела до пошуку безпечних місць перебування наших громадян за кордоном. Як зустріли європейські школи українських дітей із ООП? Під час свого виступу Марія Унтіна, мати дівчинки з ООП, розглянула особливості перебування школярів у західних країнах, зокрема: 

·  Польща: звичайні школи «”із такими дітками не працюють”, тому батькам потрібно шукати інші варіанти (спеціальні заклади або інтеграційні школи). Мова навчання: польська.

·  Німеччина: діти навчаються у спеціальних закладах, де основна увага приділяється розвитку соціальних навичок дитини.Також слід відзначити проведення спортивних перерв. Мова навчання: німецька.

·  Чехія: для українських дітей створено адаптаційні класи, приділяється велика увага спортивним заняттям та творчості. Також існує спеціальний педагогічний центр, де організовано  якісна комунікація з дітьми та їхніми батьками за допомогою перекладача.